Нормативні документи

Листи Міністерства освіти і науки України:

Нормативні документи на 2023/2024 навчальний рік

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ МІНІСТЕРСТВА  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

  НАКАЗИ ДЕПАРТАМЕНТУ ОСВІТИ  ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

  НАКАЗИ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ АДМІНІСТРАЦІЇ КИЇВСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

 НАКАЗИ ПО ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Нормативні документи на 2022/2023 навчальний рік

НАКАЗИ ДЕПАРТАМЕНТУ ОСВІТИ І НАУКИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

НАКАЗИ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ АДМІНІСТРАЦІЇ КИЇВСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

НАКАЗИ ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ (ЯСЛА-САДОК) №25 ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Діти – наша радість

Народження дитини приносить у сім’ю радість, нові приємні турботи. Це природно, адже діти є продовженням батьків, які покладають на них великі надії. З появою на світ маленької людини, перед батьками постають, різноманітні і складні завдання, пов’язані в подальшому, щоб їх дитина росла здоровою і вихованою.
Щоб дитина розвивалася гармонійно, була життєрадісною, щоб виросла повноцінним громадянином, вона повинна в першу чергу бути здоровою морально і фізично. Тому у нашій країні приділяється велика увага підростаючому поколінню. Поліпшення житлово-побутових умов і підвищення життєвого рівня, раціональна організація дитячого відпочинку, сприяють різкому зниженню захворюваності, а деякі хвороби повністю ліквідовані.
Зменшилася й кількість нещасних випадків серед дітей, але на жаль, ще й зараз вони загрожують здоров’ю, а інколи і життю дитини.
Причини нещасних випадків у дітей і їх профілактика
Аналізуючи причини нещасних випадків, дуже прикро усвідомлювати те, що більшості нещасних випадків можна було б запобігти. І профілактична робота буде ефективною, коли в цьому будуть брати участь батьки та громадськість. Отже, вони не тільки повинні мати чітке уявлення про причини нещасних випадків і заходи щодо їх запобігання, але й зуміти при необхідності надати правильну першу допомогу.
Термін «травма» походить від латинського слова і в перекладі воно означає «тілесне пошкодження при поранені». Пошкодження, які повторювались у певній групі населення, називається травматизмом. Під дитячим травматизмом слід розуміти сукупність раптово виниклих ушкоджень серед дітей різного віку. Травми серед дітей на жаль зустрічаються досить часто.
Дитячий травматизм має багато характерних особливостей і поділяється на:
● грудний (з моменту народження до 1 року);
● перед дошкільний (1 - 3 р.);
● дошкільний (3 - 7 р.);
● шкільний (7 - 16 р.).
На першому році життя у дитини швидко розвивається нервова система, формуються нервові рефлекси, і тому вплив навколишнього середовища позначається на роботі кори головного мозку. В цей час дитина старається пізнати навколишній світ і з великою цікавістю хоче познайомитись з усім новим, що оточує її. Дитина старається брати все в руки, і все тягне до рота.
Тому в дихальні шляхи немовлят часто попадають сторонні предмети, нерідко спостерігаються опіки стравоходу та органів дихання.
У дітей від 1 до 3 років розвивається опорно-руховий апарат, малята вчаться ходити, бігати, стрибати. Вони в цьому віці стають дуже рухливими, отже виникають травми, пов’язані з падінням дитини.
У дітей від 3 до 12 років з’являються нові інтереси, формується своє «я». Допитливість з відсутністю необхідного життєвого досвіду і навичок, невміння реально оцінити небезпеку, прагнення швидко все зробити теж нерідко призводить до нещасних випадків.
Учні старших класів у своїх вчинках стараються наслідувати старших, звершувати героїчні вчинки, які б свідчили про їх хоробрість. При цьому, не вміючи правильно оцінити свої вчинки, часто стають на хибний шлях. Щоб довести свою сміливість і самовпевненість перед іншими, підлітки, не задумуючись над наслідками, часто переходять вулицю у небезпечних місцях, чіпляються за машини, вилазять по пожежних драбинах на дахи високих будинків.
Щоб визначити характер травми та її наслідки, важливу роль відіграють і анатомічні особливості дитячого організму.
Шкіра у немовлят дуже ніжна, її дуже легко поранити. При цьому виникають гнійно-запальні процеси, фурункули, абсцеси та інше. Підшкірно-жировий прошарок, навпаки, розвинений краще і при падінні оберігає тканини й органи дітей від ушкоджень. М’язи ніжні, кістки еластичні, багаті на воду і містять в собі мало солей, окістя товще і пластичніше. Тому у дітей, значно швидше ніж у дорослих, загоюються рани, зрощуються переломи кісток, відновлюється діяльність органів. Травматизм поділяють на побутовий, транспортний, шкільний і спортивний. Буває ще вуличний, вогнепальний, сільськогосподарський, виробничий, родовий, нещасний випадок на воді, задушення та отруєння.
Побутовий травматизм
Найчастіше зустрічається побутовий травматизм. Побутовим травматизмом вважаються ушкодження, які діти отримали вдома у квартирі, у дворі чи в саду. Ушкодження при цьому найрізноманітніші, але найнебезпечніші з них - опіки полум’ям, хімічними речовинами і падіння з висоти. Причини побутового травматизму різноманітні, але найчастіше з них - це недостатній догляд батьків і за свою необережність вони іноді дуже дорого розплачуються. Такі здавалося б на перший погляд дрібниці, як залишені у доступному для малят місці голки, цвяхи, леза бритв сприяють травмуванню, а іноді і смерті дітей. Це ж стосується і газових плит, оголених дротів електромережі, відчинених вікон, сходів тощо.
Діти до трьох років дуже рухливі і цікаві. Перед ними розкривається новий незнаний світ і, прагнучи пізнати його, вони пробують предмети на дотик і на смак. Особливо їх приваблюють яскраві, блискучі, предмети, які зроблені з скла. Гра та невміле поводження із такими предметами, як голки, шпильки, цвяхи, ґудзики, монети призводять до поранень, а іноді малята і ковтають їх.
У дошкільнят і молодших учнів ушкодження можуть бути зумовлені іншими причинами. Вони рухливі і нестримані, пустують. Але вони рідко дістають травми в квартирі чи в школі тому, що авторитет дорослих є якимось бар’єром. Діти намагаються позбутися нагляду і охоче проводять своє дозвілля на повір’ї, зі своїми ровесниками, катаючись на велосипедах, самокатах, санках, лізуть на дерева, драбини, у відкриті люки. Тому необладнані дитячі майданчики, захаращені двори, відкриті люки, канави, несправні ліфти, поручні сходів, несправні велосипеди теж дуже небезпечні. Особливо небезпечними для дітей є не огороджені ділянки, де проводяться ремонті роботи. Часто діти падають з висоти – балконів, драбин, дерев, що теж призводить до тяжких травм.
Діти середнього і шкільного віку хочуть унаслідувати свої героїв з кінофільмів, які їм подобаються. Вони з захопленням граються у війну, ковбоїв, долають перешкоди, демонструючи при цьому свою відвагу, спритність, силу. Це все нерідко призводить до біди. Зараз всюди в побуті користуються газом і електроенергією, а невміле поводження з приладами теж стає причиною нещасть. Діти інколи хапаються за неізольовані проводи, оголені контакти електропроводів, вставляють в розетки, шпильки, цвяхи і нерідко дістають опіки та ушкодження тканин тіла.
Принципи запобігання побутовому травматизму різноманітні, але головним і надійним з них є постійна турбота дорослих про безпеку дітей вдома. Старші систематично повинні виховувати в дітях обачливість і обережність, особливо при поводженні з вогнем і небезпечними приладами. Потрібно застерігати дітей від пустощів на балконах, драбинах, деревах. Разом з тим, батьки ні в якому разі не повинні забороняти дітям гратися в рухливі ігри, сковувати їх безперервними заборонами та обмеженнями. Все потрібно робити помірковано, щоб не образити і не принизити дитину. Інакше дитина може вирости боягузом й безініціативним, або на зло зробить все навпаки. Не можна залякувати дитину. Буде правильніше коли ви час від часу будете розповідати про різні нещасні випадки. З малятами треба бути постійно на сторожі, усувати з їх шляху небезпечні предмети, старшим дітям треба постійно пояснювати небезпеку, яку таять в собі необдумані вчинки, доводити помилковість порочних уявлень про героїзм. Допоможуть батьками в цьому вдало підібрана література, кінофільми, телепередачі.
У профілактиці дитячого травматизму велику роль відіграють працівники міських і районних санітарно-епідемічних станцій, житлових управлінь, сільських рад, міліції. Вони повинні здійснювати постійний нагляд за станом території житлових масивів, шкільних і дошкільних закладів, за дотриманням правил безпеки при проведенні ремонтних і будівельних робіт.

Моя поведінка при пожежі

1. Причини виникнення пожежі.

Для попередження|попереджувати,запобігання пожежі в житлі необхідно дотримуватися нескладних правил пожежної безпеки. Осьдеякі з них:

-не залишати включеними електроприлади (праску, електрочайник, паяльник, і т.д.)

-не включати в одну розетку одночасно декілька потужних споживачів  електроенергії, а також не  перенавантажувати|перевантажувати| розетку.

-не застосовувати бенгальські| вогні, хлопавки, свічки і інші піротехнічні вироби в квартирах.

-не влаштовувати|владнувати,улаштовувати| ігри з|із| сірниками, іншими |легкозаймистими предметами.

-не використовувати бензин для розтоплення печі.

-не заправляти керасинові| прилади під час їх горіння.

2. Моя поведінка при пожежі.

Якщо в житлі почалася|розпочалася,зачалася| пожежа не треба панікувати: спокійно, але|та| швидко знеструмте |приміщення|осередок|.

Потім накрийте вогнище осередок рядниною або іншою  тканиною (краще мокрою), обіжміть|обтисніть| її з усіх  сторін,  обмеживши тим самим доступ повітря.

Якщо ж пожежа посилюється|підсилюється|, то подзвоніть в пожежне відділення|відокремлення|  по "101" і швидко та чітко повідомите ваше ім'я і домашню|хатню| адресу.

Швидко виведіть з житла маленьких дітей, домашніх тварин і приступайте до гасіння пожежі.

3. Ліквідація і локалізація пожежі.

Треба знати, що майже всі пожежі виключаючи ті, що виникли із-за вибухів, бувають спочатку невеликими, їх легко  загасити. Існує думка, що в  першу хвилину для гасіння пожежі| достатньо  одного стакана води, в другу - три відра, а в третю і цистерни не вистачить. Тому  слід| швидко  реагувати на спалах, використовуючи всі доступні засоби|кошти| для гасіння вогню ( вода, мокра ганчірка, пісок ).  Рідини, що горять, тушити водою неефективно. Краще  скористатися шматком щільної мокрої тканини.

l При небезпеці поразки|ураження| електричним струмом|током| відключіть електроенергію|.

l  Якщо є, то відключіть газ|наявний|.

l При пожежі не відкривайте|відчиняйте| вікна і двері, потік повітря тільки|лише| підсилить|посилить| вогонь.

l Якщо не можете згасити пожежу самі, то повідомите пожежну службу.

4. Наслідки|результати| пожежі.

l Якщо під час пожежі ви одержали|отримали| обпік, то для зменшення болю до місця опіка| прикладіть що-небудь холодне.

l Обпалене місце можна змастити|змазати| яким-небудь| жиром.

l При сильних опіках| треба звернутися|обернутися| до лікаря|лікарки|.

l Якщо на місці| опіка| утворилися пухирі|пузирі,пухирі|, то у жодному випадку|ні в якому разі| не можна їх розривати|розтинати|.

Моя поведінка при пожежі

1. Причини виникнення пожежі.

Для попередження|попереджувати,запобігання| пожежі в житлі необхідно дотримуватися нескладних правил пожежної безпеки. Ось деякі з них:

l не залишати включеними електроприлади (праску, електрочайник, паяльник, і т.д.)

l не включати в одну розетку одночасно декілька потужних споживачів  електроенергії, а також не  перенавантажувати|перевантажувати| розетку.

l не застосовувати бенгальські| вогні, хлопавки, свічки і інші піротехнічні вироби в квартирах.

l не влаштовувати|владнувати,улаштовувати| ігри з|із| сірниками, іншими |легкозаймистими предметами.

l не використовувати бензин для розтоплення печі.

l не заправляти керасинові| прилади під час їх горіння.

2. Моя поведінка при пожежі.

l Якщо в житлі почалася пожежа не треба панікувати: спокійно, та швидко знеструмте |приміщення|осередок|.

l Потім накрийте вогнище|осередок| рядниною або іншою  тканиною (краще мокрою), обіжміть|обтисніть| її з усіх  сторін,  обмеживши тим самим доступ повітря.

l Якщо ж пожежа посилюється|підсилюється|, то подзвоніть в пожежне відділення|відокремлення|  по "01" і швидко та чітко повідомите ваше ім'я і домашню|хатню| адресу.

l Швидко виведіть з|із| житла маленьких дітей, домашніх|хатніх| тварин і приступайте до гасіння пожежі.

3. Ліквідація і локалізація пожежі.

Треба знати, що майже всі пожежі виключаючи ті, що виникли із-за вибухів, бувають спочатку невеликими, їх легко  загасити. Існує думка, що в  першу хвилину для гасіння пожежі| достатньо|досить|  одного стакана|склянки| води, в другу - три відра, а в третю і цистерни не вистачить. Тому |із| слід| швидко  реагувати на спалах, використовуючи всі доступні засоби|кошти| для гасіння вогню ( вода, мокра ганчірка, пісок ).  Р|ідини, що горять, тушити водою неефективно. Краще  скористатися шматком щільної мокрої тканини.

l При небезпеці поразки|ураження| електричним струмом|током| відключіть електроенергію|.

l  Якщо є, то відключіть газ|наявний|.

l При пожежі не відкривайте|відчиняйте| вікна і двері, потік повітря тільки|лише| підсилить|посилить| вогонь.

l Якщо не можете згасити пожежу самі, то повідомите пожежну службу.

4. Наслідки|результати| пожежі.

l Якщо під час пожежі ви одержали|отримали| обпік, то для зменшення болю до місця опіка| прикладіть що-небудь холодне.

l Обпалене місце можна змастити|змазати| яким-небудь| жиром.

l При сильних опіках| треба звернутися|обернутися| до лікаря|лікарки|.

l Якщо на місці| опіка| утворилися пухирі|пузирі,пухирі|, то у жодному випадку|ні в якому разі| не можна їх розривати|розтинати|.

Як уникнути трагедії на воді.

Варто пам’ятати, що основними умовами безпеки є правильний вибір і обладнання місць для купання; навчання дорослих та дітей плаванню, суворе дотримання правил поведінки під час купання і катання на плавзасобах, постійний контроль за дітьми у воді з боку дорослих. Відпочинок на воді допускається тільки у спеціально відведених місцевими органами влади та обладнаних для цього місцях. Безпечніше відпочивати на воді у світлу частину доби. Купатися дозволяється в спокійну безвітряну погоду при температурі води не менше +18, повітря не нижче +24.

Не лізьте у воду в незнайомому для вас місці, уникайте води із швидкою течією, не заходьте у воду напідпитку, ніколи не плавайте наодинці, особливо якщо не впевнені у своїх силах; купаючись на “дикому пляжі” чи у незнайомому місці – не пірнайте з берега, гірки, дерева; у воду слід входити неспішно, обережно пробуючи дно ногою; купатися краще там, де є рятувальні служби; особливо слідкуйте за дітьми: їхня поведінка у воді не передбачувана; до плавок потрібно прикріпляти шпильку, якщо далеко від берега судома зведе руку чи ногу, укол шпилькою допоможе відновити еластичність м’язів; утримуйтеся від далеких запливів: переохолодження – головна причина трагічних випадків. На рівнинних річках є багато ям і вирів. Вони підступно зустрічаються біля піщаних кос, під берегом, де особливо полюбляють купатися діти.

Особливості під час купання в гірських річках. Гірські ріки мають стрімку течію, що може збити з ніг. Дно і береги таких річок кам’янисті, тому можна отримати важкі травми при падінні. Можна впасти, підслизнувшись на мокрому і слизькому камені, коли тільки входиш у воду.

На морі треба завжди зважати на хвилі, які можуть перевернути людину при вході у воду. Не намагайтеся плисти проти хвилі. Варто бути обережними біля водорізів. Не пірнайте з них, бо можна впасти – вони дуже слизькі від водоростей. Не запливайте за буйки! Великою бідою може обернутися пірнання на мілководді або в незнайомих місцях. У таких випадках можливі травми шийного відділу хребта з пошкодженням спинного мозку.

Якщо човен перевернувся, головне не розгубитися. Навіть коли перекинувся, він і тоді ще певний час тримається на воді, отже, треба зберігати спокій, і до прибуття рятувальників триматися за човен, штовхаючи його до берега. Той, хто добре вміє плавати, у першу чергу повинен допомогти тому, хто не вміє, підтримувати його на плаву. Рятувати треба спочатку одного потопаючого, а потім іншого, допомогти вплав одночасно кільком людям неможливо. Під час катання дітей необхідна присутність дорослого в кожному човні. Він мусить уміти керувати судном, добре плавати, знати прийоми надання невідкладної допомоги постраждалим на воді. Основною причиною загибелі людей на воді є страх. У більшості випадків тонуть люди, котрі вміють плавати, і з самовпененістю запливають далеко від берега. Там вони можуть потрапити у потік холодної води. Тоді починає зводити ноги і хапає корч. У цій ситуації головне – не злякатися. Треба зануритися у воду і сильно потягти рукою на себе ступню за великий палець.

Будьте дуже обережні під час відпочинку на воді, щоб він був для Вас і Ваших дітей безпечним, весь час суворо дотримуйтеся порад рятувальників!

Природні та стихійні лиха

Слід ознайомити дітей із правилами поведінки під час виник­нення стихійного лиха (ураган, злива, гроза, землетрус).

Ураган

—    триматися подалі від дерев;

—    не підходити до ліній електропередач;

—    обходити повалені стовпи;

—    по змозі сховатися в закритому приміщенні, підвалі, льосі, на крайній випадок лягти в заглибину та міцно за що-не-будь триматися.

Злива

—    не перетинати вулицю, якщо по ній котяться бурхливі по­токи води;

—    уникати незнайомих місць;

—    не підходити туди, де вирує вода у вигляді воронки;

—    знайти захищене місце та перечекати стихію.

Гроза

—    не ховатися під високими деревами;

—    не підходити до металевих споруд;

—    не купатися у відкритій водоймі;

—    не шукати захисту в копиці сіна;

• —    знайти захищене місце (приміщення, заглибину);

—    у приміщенні вимкнути всі електроприлади та щільно за­крити вікна, фрамуги, кватирки.

Землетрус

—    негайно залишити приміщення;

—    не користуватися ліфтом;

—    у разі неможливості покинути приміщення стати в дверно­му отворі.