Батьківський лекторій
Формування відповідальності за власне здоров’я(Консультація для батьків) Якщо дитина здорова, то й процеси її виховання та навчання відбуваються продуктивніше, вона здатна засвоювати нове, бути творцем свого "Я", відчувати радість життя. Одним з головних завдань дошкільної освіти — першої ланки системи неперервної освіти — є навернення дитини до здорового способу життя, формування життєвої компетентності, свідомого, відповідального ставлення до свого здоров'я.
Курс на духовну й тілесну досконалість
Прикро, що калокагатія — ідея виховання людини, досконалої духовно й тілесно, вінця Краси і Добра —була забута. (Свого часу нею переймався Сократ). Сьогодні це вчення відроджується, стаючи найвищим освітнім та виховним еталоном для людини, яка прагне Досконалості. Дослідження соціологів, педагогів, психологів та медиків показують: для сучасної молоді здоров'я не є цінністю, яку треба берегти, а бути здоровою людиною, сповідувати здоровий спосіб життя — не дуже й престижно. Складне економічно-соціальне становище в країні призводить до того, що частина юнацтва "втікає" від проблем у наркоманію, алкоголізм, токсикоманію, заглиблюється у віртуальні світи, а головне — не бере на себе відповідальності за власне здоров'я, а отже, й за життя. Турботу про здоров'я, про потребу виробляти в дитини мотивацію на здоровий спосіб життя відбито в різних офіційних документах та програмах. У Конвенції з Прав Дитини (1990) велике значення надається здоров'ю молодого покоління як вирішальному чинникові виживання людства. У Конвенції превентивного (запобіжного, захисного, охоронного) виховання дітей і молоді (1998) головний наголос робиться на профілактиці деструктивної поведінки, неприродного способу життя, У вітчизняних програмах "Малятко", "Дитина", у Базовому компоненті (БК) дошкільної освіти (сфера "Я Сам") проблема здоров'я чітко визначається як один із найголовніших складників повноцінного розвитку дошкільнят. У Коментарі до БК йдеться, зокрема, про те, що "дитина має набути елементарних уявлень про залежність стану здоров'я від способу життя" (О. Кононко). Доречно тут згадати Василя Сухомлинського, який вважав турботу про здоров'я дітей найголовнішою працею вихователів, які мають привертати увагу малюків до здорового способу життя.Перші й найавторитетніші вчителі
Практика показує: жодні заходи не дадуть позитивних результатів, якщо до них не залучити батьків, якщо поставлені проблеми не розв'язуються разом із ними — першими й найавторитетнішими вчителями малечі. Актуальними й сьогодні є слова В. Сухомлинського про те, що процес формування всебічно розвиненої, здорової особистості на різних вікових етапах неможливий без постійного взаємозв'язку родинного та суспільного виховання. Загальновідомо: сім'я, родинне середовище, спосіб життя батьків, наявність або відсутність удома емоційного комфорту визначають життєвий шлях дитини. Саме в сім'ї дитина має вчитися "правильно жити" (Сенека); в ній складається ставлення до себе, до навколишнього середовища, до людей, які поряд. Якщо сім'я не зорієнтована на здоровий спосіб життя, це стає на заваді самореалізації всіх Ті членів, утому числі й дитини. Тому ми намагаємося якомога тісне співпрацювати з батьками кожної дитини, спрямовуючи свої зусилля на охорону та зміцнення здоров'я малят.Превентивне виховання
На часі виконання одного з головних завдань дошкільної освіти — виховання життєвої компетентності дитини як майбутнього громадянина країни. Складовою життєвої компетентності є, зокрема, вміння вчитися та вміння бути здоровим. Працюючи з дошкільнятами, ми намагалися впровадити в навчально-виховний процес елементи превентивного виховання. Тобто до кожного заняття вводимо інформаційні блоки про те, що таке краса, здоров'я; чому кажуть, що здорова людина — це гарна людина; як природа допомагає зміцнювати здоров'я; що треба робити, аби рости духовно й фізично здоровим. З огляду на психологічні та вікові особливості дошкільнят вводимо інформаційні блоки поряд з емоційним компонентом. Так, до дітей приходили улюблені іграшки, персонажі казок і просили допомогти знайти відповіді на складні питання або щось порадити. Відтак діти вчилися висловлювати свої думки й здогади; вербалізувати власні почуття; пропонувати свій вихід з проблемної ситуації, вислуховувати думку товариша й розуміти, що може бути кілька варіантів розв'язання проблеми. Це допомагає позбутися дитячого егоцентризму, ґрунтовно з'ясовувати "великі" проблеми малюків. Особливо подобаються старшим дошкільнятам ігри-вправи "Як би ти вчинив?", малювання на тему "Моя мрія" або "Ким я хочу бути?". Потім разом розглядаємо кожний малюнок, слухаємо його автора й доходимо висновку: здорова людина здатна досягти своєї мрії. У другій половині дня проводимо індивідуальні бесіди з дітьми. Діти вчилися розуміти прислів'я про здоров'я. На прогулянках ходили "стежкою здоров'я" до парку, річки і спостерігали красу довкілля; вчилися сприймати, розуміти живу природу. Отже, ми постійно звертали увагу дошкільнят на переваги здорового способу життя, свідомо уникаючи висловлювань на кшталт: "Пам'ятайте, діти, палити — шкідливо!"; або: "Хто не займається фізкультурою — буде хворіти!", позаяк вважаємо це психологічною провокацією. Дошкільнят поки що не цікавлять далекі перспективи, а про хвороби вони так мало знають, що не переймаються ними. Тож казали дітям: "Хто займається фізкультурою, той є розумною, здоровою людиною"; або: "Наші легені — наші помічники, вони допомагають вдихати свіже повітря, від якого людина стає здоровою, сильною..." Вихователі дошкільного закладу проводили дні здоров'я, свята "Спортивна родина", влаштовували виставки малюнків "Здорова усмішка" тощо. Всі ми прагнули, щоб у дитини з'явилася потреба в самоствердженні, щоб вона навчилася щодня відчувати радість життя. Адже без радості, казав В. Сухомлинський, неможлива гармонія здорового тіла й здорового духу. Пам'ятаймо про це самі й учімо цього наших дітей.
