Харків. Комунальний заклад "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 25 Харківської міської ради"

 




















На порозі дитячого садку

 

 

На порозі дитячого садка. Все про адаптацію.

Кожну сім'ю, яка планує відвести свого малюка в дитячий садок, хвилюють питання адаптації. Хочеться, щоб звикання до нового середовища, до нових людей пройшло для дитини найбільш комфортно. Як цього досягти?

Дитячий садок до 3 років.

Строго кажучи, не існує дітей, яким було б корисно відвідувати дитячий сад до виповнення їм 3-4 років, і чим дитина молодша, тим ситуація може бути важча. Тому є кілька причин.

1. Ні фізіологічно, ні психологічно дитина в цьому віці не готова до розставання з матір'ю, з родиною. Прихід малюка в ясла - це завжди стрес для нього. На цей стрес організм дитини відгукується більш-менш вираженою астено-невротичної реакцією.

2. Ситуація стресу завжди гальмує розвиток. Це складно помітити, так як розвиток все-таки триває, але сповільнюється його темп і страждає якість.

3. Окремо варто сказати про розвиток мови. Віддаючи дитину до дитячого садка в ранньому віці, ми, безумовно, створюємо ущербні умови для розвитку мови. Спілкуючись з однолітками, дитина розвиває мовлення в дуже обмеженому обсязі слів, так як у його однолітків мова також не достатньо розвинена. Вихователь, яким би гарним він не був, не може приділити кожній дитині стільки уваги, скільки малюк отримає в спілкуванні з дорослим чоловіком будинку.

Культура мови, словниковий запас, здатність висловити ті чи інші думки, бажання вимагає певного досвіду і тренування. У відсутність прикладу для наслідування ці здібності розвиваються недостатньо якісно.

Вчинено очевидно, що діти маленького віку один з одним розмовляють не так, як розмовляють з дорослими людьми. Відсутність достатньої кількості спілкування з дорослою людиною не дає можливості розвинутися культурі спілкування. Якщо ми будемо розглядати приклад багатодітних сімей та апелювати до їхнього досвіду, то істотною відмінністю від дитячого саду буде якраз різниця у віці дітей. І все-таки, навіть у великій багатодітній сім'ї дітей буває 5-6, а не 10-12, як в групі дитячого саду.

Багато батьків сподіваються, що діти в дитячому садку швидше навчаться говорити. Ці надії найчастіше виправдовуються. Не казав - став говорити. Але для чого? Для порятунку себе в новій лякаючій ситуації. Виходить, що мова сприймається дитиною не як засіб комунікації, а як засіб, що допомагає вижити в екстремальних умовах, що не так.

4. Якщо дитина раннього віку багато часу проводить в дитячому саду, порушується формування глибокого неформального контакту з сім'єю, що згодом може проявитися труднощами у спілкуванні з батьками в підлітковому віці (11-13 років), а може бути, і протягом усього життя.

У 2 роки діти в нормі повинні мати розгорнуту фразову мову, що в наш час, на жаль, зустрічається досить рідко. Вік від 2 до 3 років відведений дитині і батькам на те, щоб налагодити спілкування один з одним на якісно новому рівні - мовному. Дитині потрібно навчитися пояснювати, що він відчуває, а батькам - навчитися розуміти дитину. Батькам і дитині потрібно навчитися вирішувати складні, а деколи конфліктні ситуації за допомогою мови.

У випадку, коли ми відводимо дитину в дитячий садок, навички спілкування також розвиваються, але в умовах дитячого садка і, відповідно, будуть пристосовані до умов дитячого садка. Дитина переживає, не висловлюючи, і це назавжди залишається таємницею для батьків, щось вирішується за допомогою вихователя дитячого садка. Але за відсутності батьків не напрацьовується здатність дитини поділитися з ними своїми переживаннями. У свою чергу у батьків не розвивається навик спілкування з дитиною в складній для нього психологічної ситуації.

У разі затримки мовного розвитку розповідь дитини про те, як він прожив день у дитячому садку, стає абсолютно неможливою. Навіть у випадку достатньо розвиненою мови розповідь про свої переживання - все одно дуже складне завдання. У кращому випадку дитина може описати ситуацію, а не глибину своїх переживань.

5. Якщо говорити про те, що дитина повинна звикати до колективу, то звикання до колективу у віці до 3 років має бути дуже дозованою і завжди проходити під керівництвом дорослого, що не завжди можливо в групі з 10-15 чоловік. Вік дітей до 4 років ні психологічно, ні фізіологічно не передбачає самостійного входження в одновіковий колектив. У дитини немає і не може бути в цьому віці навичок соціальної адаптації в групі однолітків. Максимум, на що здатні 3-4-річні діти, - це грати вдвох. Але в дитячому саду часто буває так: Двоє грають, а третій, який не знайшов собі місця, підходить і ламає будиночок, який вони тільки що побудували. Це зовсім не вчить дітей поваги чужих інтересів, а сприяє виробленню так званих сурогатних форм спілкування, що будуються на темпераментальні і фізичні особливості дитини - хто сильніший, той і правий, а хто голосніше за всіх читає вірші, той і хороший. Занурення дитини в таке середовище не може не бути для нього стресовою ситуацією, але при цьому вона ще є і формує.

Багато звертали увагу на те, що діти до 3 років віддають перевагу спілкуванню з дітьми старшого віку. Своїх однолітків часто діти цього віку побоюються. Це абсолютно адекватна реакція на однолітка, діти відчувають небезпеку неконтрольованої та непередбачуваної поведінки свого однолітка. Це одна з причин зростаючої тривожності дітей, коли їх рано відводять в дитячий сад. Неправильним буде вважати, що малюкам не потрібно спілкування з однолітками. Інша справа - кількість і якість цього спілкування. Якщо дитина не відвідує дитячий садок, то батьки можуть обрати заняття, гурток чи секцію, або групу розвитку, яка буде відповідати віку дитини, її можливостям у спілкуванні та інтересам.

6. Винятками з правила "дитячий сад до 3 років шкідливий" можуть бути діти з асоціальних сімей, діти з дуже поганими комунальними умовами, діти зі специфічними захворюваннями або мають важко хворих батьків.

Адаптаційний період

Абсолютно всі діти якого віку, потрапляючи в дитячий сад, переживають так званий адаптаційний період. Природно, чим дитина старша, тим цей період коротший і легший. У будь-якому випадку 2 місяці - це мінімальний термін адаптації дітей до дитячого садка. Насправді адаптаційний період триває, як правило, від 2 місяців до півроку. Для того щоб він пройшов найбільш благополучно, і надалі дитина могла без шкоди для себе відвідувати дитячий сад, рекомендуємо вам такий режим відвідувань дитячого саду на адаптаційний період.

Для дітей до 3 років найбільш комфортний варіант протягом півроку - 2-3 години по 2-3 рази на тиждень, це так звані групи короткотривалого перебування, прогулянкові групи, групи розвитку. Якщо дитина добре адаптується до цієї групи, то можна говорити про перехід на повноцінний дитячий садок. Але збільшення кількості відвідувань має відбуватися поступово: або Ви переводите дитини на 2-3 дні повні або на повний тиждень по півдня протягом 1-2 місяців.

Якщо у вас немає можливості півроку водити дитину в групу розвитку (або в садку немає такої групи), почати потрібно з відвідин дитячого саду протягом двох тижнів на 1-1,5 години. Якщо два тижні дитина успішно проходила в дитячий садок, наступні два тижні можна водити її на 2-3 години, підключивши або сніданок, або обід, в залежності від того, що більше збігається з його індивідуальним режимом.

Перший раз відвести дитину в дитячий садок бажано в четвер. Два дні - четвер, п'ятниця - це якраз та необхідна кількість часу, для того щоб дитина могла зрозуміти, куди його привели. І за наступні суботу,неділю осмислити нову інформацію і враження. Понеділок-вівторок дитина відвідує дитячий садок в тому ж режимі, що і четвер-п'ятницю. Якщо Ви відчуваєте, що дитина не справляється, залиште малюка в середу вдома, відпочити.

Якщо у Вас є можливість, водити дитину в дитячий сад на півдня (до денного сну), потрібно не менше, ніж два місяці. Якщо все гаразд, дитина не хворіє і охоче ходить в дитячий садок, можна до кінця другого-третього місяця спробувати залишити його на денний сон.

Коли Ви це зробите перший раз, прийти за дитиною до дитячого садка потрібно до того, як він прокинеться. Зробити це необхідно для того, щоб прокинувшись, одягнувшись, малюк відразу зміг Вас побачити, так як в цьому віці діти плутають денний і нічний сон. Прокинувшись в дитячому саду, вони не пам'ятають, не розуміють, коли їх сюди привели, і відповідно не знають, коли за ними прийдуть.

Свій переляк вони ніяк не можуть сформулювати. Максимум, в чому він може виражатися, це в нейтральному питанні вихователю: коли за мною прийде мама. У відповідь на своє запитання дитина отримає спокійну відповідь: "Увечері" або "Після прогулянки", що знову мало інформативно для малюка. Малюк стає дуже слухняним, ходить поруч з вихователем, виконує всі його прохання. В результаті, коли за дитиною приходить мама, від вихователя вона отримує тільки позитивну інформацію: спав чудово, вів себе прекрасно, був моїм найкращим помічником. На наступний день мама може бути сильно здивована відмови дитини йти в дитячий сад. Або: в дитячий сад піду, але на сон не залишуся. Або - у дуже слухняних і поступливих дітей - йдуть у дитячий сад, але під час сну з усіх сил не сплять. В результаті засипають за 15-20 хвилин до підйому ...

Приходити за дитиною відразу після сну потрібно протягом 1-2 тижнів. Якщо ви прийшли за дитиною після сну, він сказав, що хоче ще разом з усіма грати або йти гуляти, значить, у вас є ще 2-3 години вільного часу. Ви прощаєтесь з дитиною і йдете з дитячого садка. Якщо він не хоче відпускати Вас, значить, Ви разом з нею йдете додому. Якщо на наступний день дитина не відмовляється йти в дитячий сад, але просить вас не залишати його спати, залишаєте його знову на півдня, а через деякий час за згодою дитини повторюєте спробу.

Навіть якщо адаптаційний період проходить гладко, дитина з задоволенням ходить в дитячий сад, не захворює протягом 2-3 тижнів, це не означає, що дитячий сад не є навантаженням. Велика кількість нової інформації, нових умов, навіть якщо вони приймаються малюком позитивно, - це все одно важко. Тому відвідування дитячого саду протягом перших двох місяців має відбуватися в індивідуальному режимі.

Найкраще, якщо збільшення часу, проведеного дитиною в дитячому садку, буде йти слідом за бажаннями дитини. "Мамо, ну коли ж я залишуся разом з усіма на обід?", "Не забирай мене після обіду, я хочу спати разом з усіма". Буде правильним, якщо Ви поясните дитині, що протягом двох тижнів ви будете ходити на півдня, а потім разом з усіма він залишиться спати.

Якщо в якийсь момент Ви бачите ознаки дезадаптації або дитина відмовляється ходити в дитячий сад, потрібно знижувати навантаження або звертатися до фахівців (невролог, психолог, психоневролог).

Діти старше 3-4 років

Все вищесказане стосується й дітям більш старшого віку, але так як у них більш розвинені довільна поведінка і осмислення ситуації, все проходить швидше, і терміни індивідуального адаптаційного режиму дитячого садка скорочуються виходячи з індивідуальних особливостей дитини. Тут слід зазначити, що у дітей з нормальним рівнем сформованості довільної поведінки після 3,5 років, як правило, не виникає яскраво негативною поведінкової реакції на відвідування дитячого садка, навіть в тому випадку, якщо ходити в дитячий садок їм не подобається. Але це не означає, що батьки не повинні уважно стежити за психологічним станом дитини. Слухняні, компромісні, інтелектуально розвинені діти дуже часто ніяк не демонструють своє ставлення до дитячого садка. Однак тривожність дітей з хорошим і високим інтелектуальним розвитком, відвідують дитячий садок, завжди підвищена, навіть якщо не має яскраво виражених проявів. Якщо дитина старше 3-4 років після правильно проведеного адаптаційного періоду не звикає до дитячого садка, це серйозний привід звернутися до фахівця.

Ми розповімо про те, яка поведінка дитини, яка відвідує дитячий садок, має насторожити батьків, а також дамо кілька практичних порад.

Ознаки дезадаптації:

Сон. Це перше, на чому може позначитися емоційна і психологічне перевантаження дитини, яка відвідує дитячий сад. Дитина може почати прокидатися серед ночі, плакати, не прокидаючись, говорити уві сні. Може змінитися ритуал відходження до сну: Із спокійного і самостійного може стати тривалим, що вимагає присутності батьків, з примхами перед сном і нетиповою для дитини поведінкою. Зміна сну - це один з перших ознак, який з'являється в результаті психологічного перевантаження при відвідуванні дитячого саду.

Поведінка дитини до і після дитячого саду. Якщо Ви все зробили правильно, і дитина пішла в дитячий садок легко і з задоволенням, на другий чи третій тиждень ситуація може змінитися. Дитина може почати вередувати з ранку і говорити, що він не хоче йти в дитячий садок, аргументуючи це тим, що він не виспався, погано себе почуває, хоче сьогодні залишитися вдома. Точно так само поведінка після дитячого садка повинно бути вами ретельно проаналізована. Гіперактивність, агресивність, примхливість, нетипова для дитини, або, навпаки, апатія, пасивність, сонливість, небажання займатися раніше цікавили речами повинні насторожити.

У дітей, які навіть в домашніх умовах мали проблеми з їжею, дезадаптація до дитячого саду дуже часто виражається в небажанні їсти в дитячому садку. Боязнь прийти в дитячий сад до сніданку, залишитися там на обід, негативна реакція малюка на запах їжі в дитячому саду - це результат загального стресу, який дитина переживає в адаптаційний період. Якщо не звернути на це увагу вчасно, стрес від небажання є в дитячому садку можна довести до блювотної реакції на їжу, пропоновану в дитячому садку, або до дискінезії жовчовивідних шляхів.

Одною з неяскравих, але дуже важливою ознакою дезадаптації є зміна погляду і міміки дитини, її постави і манери рухатися. Не варто думати, що це минеться само собою.

Часті респіраторні захворювання та загострення хронічних захворювань - один з найпоширеніших ознак того, що навантаження при відвідуванні дитиною дитячого саду йому не під силу.

Позитивна реакція на дитячий сад

Позитивною реакцією на дитячий садок або сприятливим адаптаційним періодом можна вважати відсутність всіх перерахованих вище ознак - як поведінкових, так і фізіологічних. Як приклад: Ваш малюк прийшов з дитячого саду з гарним настроєм і з порога сказав Вам, що він вже великий, що тепер він все буде робити сам - сам роздягнеться, сам поставить акуратно свої черевички, сам піде мити руки, а коли сяде за стіл, скаже , що зараз він Вам покаже, як їдять дорослі діти.

Як компенсувати навантаження дитячого садка

1. Перше відвідування дитиною дитячого садка має бути ознайомчим, у вашій присутності. Неможливо в перший день відвідання навантажити дитину подвійною інформацією. Перше: нова обстановка, територія, іграшки, друге: Великий дитячий колектив і зовсім незнайома йому доросла тітка - вихователь. Ви прийшли в дитячий сад (це ефективніше зробити в другій половині дня, коли немає ймовірності зустріти плач при розставанні з мамою дитини), піднялися в групу, познайомилися з вихователем, заглянули в кімнату для ігор, знайти шафку, в якому буде зберігатися одяг малюка. Вихователька разом з Вами і малюком пройшла в спальню, показала, де діти сплять. На цьому ваше перше відвідування дитячого садку закінчилося.

Другий раз Ви можете погуляти з дітьми вашої групи на майданчику дитсадка. Це доречно зробити в другій половині дня, щоб ваш малюк побачив, що всіх із саду забирають. Перше годинне відвідування дитячого саду можна за домовленістю з вихователем провести як у першій половині дня, так і в другій, що може бути виправдано як режимом дня вашої дитини, так і перерахованими вище факторами. Досить ефективно буває кілька днів погуляти з дітьми на майданчику дитячого садка, і на другий-третій день після прогулянки відвести дитину в групу.

2. Добре зарекомендував себе індивідуальний графік відвідувань. Наприклад, чотири дні на тиждень робочих - три вихідних, або два дні на тиждень ходимо в дитячий садок тільки до обіду. Можливі й інші варіанти - залежно від особливостей дитини та розкладу занять у дитячому садку. Найголовніше, щоб ваш індивідуальний графік не порушував психологічного комфорту перебування дитини в дитячому саду.

3. Зверніть увагу на те, що в дитячому садку не передбачені канікули. Незважаючи на те, що навантаження в дитячому саду іноді навіть більше, ніж у школі, - за часом перебування і в силу віку дитини. Тому виходячи з можливостей вашої дитини передбачте "канікули". Два місяці ходимо - тиждень відпочиваємо. Або: два тижні ходимо - три-чотири дні (вихідні плюс пару днів) перерву. Якщо Ви не навчитеся за станом дитини визначати наростаючу втому і давати малюкові можливість відпочинку, він буде хворіти самими банальними респіраторними захворюваннями, тому що на тлі втоми буде знижуватися імунітет.

4. Якомога більше розмовляйте з дитиною про те, як він провів день у дитячому садку. Питання повинні бути простими, неемоційними. Що ти їв? У що ви грали? У що ви грали на вулиці? Як ти одягався? Що сказала вихователька? Якщо Ви відчуваєте, що малюк не хоче обговорювати з вами дитячий садок, це може бути сигналом того, що дитячий садок ним сприймається негативно.

Справа в тому, що розповісти про свої переживання, які неприємні, дитині дуже складно. З одного боку, він не завжди правильно може оцінити ступінь своєї провини у виниклій неприємної для нього ситуації. З іншого боку, розповідь про неприємні переживання - це ще раз переживання цих подій. Небажання дитину говорити про неприємні йому речі виступає як психологічний захист.

Якщо малюк розповів Вам щось жахливе з вашої точки зору, постарайтеся не налякати його вашою емоційною реакцією. Спокійно, тим самим тоном продовжуйте задавати уточнюючі питання. Постарайтеся своєю розмовою не погіршити психологічний дискомфорт, що виник у дитини. Навчіть малюка правильної поведінки у складних непростих ситуаціях в дитячому саду.

5. Абсолютно не варто після дитячого садку садити дитину перед телевізором, а ще гірше - перед комп'ютером. По-перше, в цьому випадку дитина позбавлена ​​будь-якого спілкування з батьками. По-друге, перегляд телевізора і гра на комп'ютері є сильно збудливими видами діяльності, що несуть нову, не завжди позитивну інформацію, що для дитини, яка відвідує дитячий сад, буде явним перевантаженням. Винятком з цього правила може бути короткий улюблений мультфільм, який дитина дивиться сидячи у Вас на колінах.

6. Дуже корисно відразу після того, як Ви прийшли з дитячого садка, посадити дитину в наповнену ванну на 30-40 хвилин. Це дасть малюку можливість дуже ефективно зняти навантаження дитячого саду, змити зі слизових патогенну флору і розділить Ваш день на до і після ванни. До - дитячий сад, після - чистенький, тепленький, в домашньому одязі - улюблена Вами дитина.

7. Адаптаційний період до дитячого садку не повинен збігтися ні з якими іншими кардинальними змінами в житті дитини. Це особливо значимо для дітей у віці до 3 років. Народження молодшого брата або сестрички, переїзд, відлучення від грудей, прощання з соскою або пляшкою, переселення в нове ліжечко або іншу кімнату, розлучення батьків або поява в сім'ї нової людини краще перенести в часі похід в садочок.

  
Рекомендації для батьків

Шановні батьки!

  • Щоб запобігти порушенню емоційного стану дитини, яким часто супроводжується адаптація, усвідомте, що Ваше власне хвилювання передається дитині, тому заздалегідь познайомтесь з вихователями та особливостями організації життя в групах.
  • Купуйте одяг, який дитина зможе одягнути або зняти самостійно (штани з еластичним поясом, сорочки з великими ґудзиками светри з широким коміром).
  • Найважливіше – це підготувати дитину до спілкування з іншими дітьми й дорослими. У цьому Вам допоможуть рідні й близькі, які можуть доглядати певний час за вашою дитиною, коли Ви не надовго відлучаєтеся. Вона в майбутньому легко зможе переносити розлуку з Вами.
  • Дайте дитині позитивну перспективу: розкажіть, що в дитсадку багато іграшок, діток і їм там дуже добре, цікаво весело.
  • Якнайчастіше відвідуйте парки, дитячі майданчики, привчайте до гри в пісочницях, ходіть на дні народження друзів, новорічні свята, де є її однолітки.
  • Підпорядкуйте домашній режим до режиму дитячого садку, особливо додержуйтеся часу вкладання до сну і періодів харчування.
  • Навчіть дитину елементарних навичок самообслуговування.
  • Потурбуйтесь про нервову систему дитину. В перші дні перебування не залишайте малюка на цілий день у дитсадку.
  • Повідомте вихователів про звички та вподобання Вашого малюка, про особливості здоров’я, поведінки, харчування.
  • Поговоріть з дитиною про можливі труднощі, до кого вона може звернутися по допомогу. Наприклад: «Якщо ти захочеш пити, підійди до вихователя і скажи «Я хочу пити» і вихователька наллє тобі води» і т.д.
  • Розробіть разом з дитиною нескладну систему прощальних знаків уваги і їй буде простіше відпустити Вас.
  • Пограйте з дитиною та з домашніми іграшками в дитячий садок, розподіліть ролі дітей, вихователів. Нехай іграшка знайде собі друзів і через неї спробуйте вирішити проблеми, що виникають у дитини, оцінійте гру на позитивні результати.
  • Тримайте тісний зв'язок з персоналом групи, і будьте певні, що працівники зуміють прийняти і зрозуміти Вашу дитину, і по материнські дбатимуть про неї.
  • Якщо раптом через місяць Ваша дитина ще не звикла до дитячого садку, перевірте список рекомендацій і спробуйте виконати ті рекомендації, про які Ви забули. Пам’ятайте, що на звикання дитини до дитячого садку може знадобитися до півроку. Краще, якщо на цей період у родини буде можливість підлаштуватися до особливостей адаптації свого маля.